Європейський індекс врядування Berggruen (EBGI) аналізує функціонування держав з погляду якості демократії, якості врядування та умов життя громадян. Дослідження охопило 39 європейських країн, а дані стосуються періоду з 2000 до 2023 року. Європа й надалі демонструє високі результати. Водночас автори звіту «Sustaining and Expanding Europe’s High Governance Performance» зазначають, що покращення якості життя вже не супроводжується аналогічним розвитком демократичних інституцій.
Європа залишається попереду. Однак перевага не зростає
Європейські держави й надалі домінують серед усталених демократій. Серед 20 країн світу з найвищими оцінками є 15 європейських держав, а середня якість врядування в Європі на 56 відсотків вища, ніж за межами континенту. У випадку якості демократії різниця становить 40 відсотків. Сукупний показник 39 досліджуваних європейських держав сягає майже 78 відсотків. Поза Європою він становить 54 відсотки.<br /><br />Втім, дані за триваліший період свідчать про іншу тенденцію. Від 2010 року спроможність державних інституцій діяти перебуває у стагнації, натомість демократична підзвітність знижується. Авторами звіту є дослідники Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі (UCLA), Інституту Бергрюена та Hertie School у Берліні. Вони зазначають, що покращення умов життя мешканців було помітним у всіх 39 проаналізованих європейських державах. Однак воно не супроводжувалося співмірним зміцненням демократичних структур.
Польща та Норвегія належать до різних груп.Пресматеріали; дані за 2023 рік
Європа ділиться на три групи. Частина держав підвищилася
Дослідники поділили проаналізовані країни на три групи за якістю врядування. Першу становлять держави із сильними інституціями та високими показниками, другу — переважно посткомуністичні члени Європейського Союзу та країни, що прагнуть членства, а третю — держави з найслабшими показниками демократичної підзвітності. Між 2000 і 2023 роками 12 країн перейшли до вищої групи. Це Албанія, Вірменія, Кіпр, Чехія, Естонія, Грузія, Італія, Мальта, Молдова, Португалія, Румунія та Словенія. Однак, за даними звіту, підвищення було насамперед результатом поліпшення державних послуг, а не зміцнення демократії.<br /><br />Серед позитивних прикладів у звіті названо Естонію. Країна поєднала членство в ЄС із фіскальною дисципліною, низьким рівнем корупції та широким використанням цифрового державного управління, завдяки чому потрапила до найвищої групи. Іншим прикладом є Греція, де послабилися як спроможність держави, так і демократична підзвітність. Звіт пов’язує цей процес з економічною кризою, позиками, політикою жорсткої економії та реформами, що випливали із зовнішніх фінансових умов. Автори також зазначають, що частина поліпшень державних послуг у Центрально-Східній Європі та на Балканах фінансувалася коштами з Брюсселя.
У звіті зазначено, що подальше зміцнення демократії також залежатиме від громадського контролю над інституціями, на який ЄС має обмежений вплив. Дослідники називають загрози свободі медіа та звуження простору для громадянського суспільства суттєвими ризиками для демократичної підзвітності. На їхню думку, медійний плюралізм і громадянська активність мають розглядатися як елемент інфраструктури, необхідної для функціонування системи врядування.