У норвезьких 1-х і 2-х класах має бути більше гри. Що кажуть дослідження?

Норвезька дирекція освіти й навчання (Udir) працює над новою організацією занять у 1-х і 2-х класах. Зокрема, розглядається поєднання змісту різних предметів і більша свобода в організації дня. Школа має краще враховувати те, що діти навчаються й розвиваються в різному темпі. Детальні програми та розподіл годин іще не визначені.

Дослідники з OsloMet перевірили, яким є повсякденне життя наймолодших учнів. У проєкті, завершеному 2024 року, вони поєднали анкети, спостереження за заняттями та розмови з дітьми, вчителями й директорами шкіл. Також порівняли відповіді вчителів перших класів за 2001 і 2021 роки. Підсумковий звіт і попередні частини дослідження доступні на сайті Udir.

Одна з відмінностей стосувалася гри, ініційованої самими дітьми. У 2001 році 7 із 10 вчителів заявляли, що приділяють їй багато часу. У 2021 році таку відповідь обрала вже менш ніж половина. Натомість частіше з’являлися ігри, організовані вчителем. Це порівняння декларацій, а не вимірювання хвилин, проведених за грою.

Водночас шкільні заняття стали різноманітнішими. Більшість опитаних першокласників добре почувалася в школі, любила вчитися й знайшла нових друзів. Отже, результати також показують сильні сторони початку шкільного навчання.

Батькам варто придивитися до того, що школа розуміє під навчанням через гру. Гра з визначеним завданням дає дитині інші можливості, ніж вигадування власної історії, будування чи спільне встановлення правил. У шкільному дні може знайтися місце для обох цих форм.

У частині проєкту, що охоплювала спостереження за 15 першими класами, дослідники запитували учнів про їхній досвід. Більшість дітей хотіла більше гри протягом шкільного дня. Водночас вони охоче розповідали про вивчення літер і зацікавлення норвезькою мовою чи математикою.

Для них велике значення мало знайти друзів. Для частини дітей початок у групі, де вони нікого не знали, був складним.

Звідси випливає порада для батьків: про початок навчання в школі варто говорити також крізь призму стосунків. Дитина може радіти вивченій літері й водночас хвилюватися через те, з ким проведе перерву. Обидві ці речі впливають на те, як вона переживає перші тижні в школі.

Більше часу на спільну гру може дати дітям більше можливостей познайомитися з однокласниками й знайти своє місце в класі. Це можлива перевага запланованих змін. Їхній фактичний ефект можна буде оцінити лише після запровадження нових правил.

У дослідженнях було зроблено спостереження, яке може особливо зацікавити батьків. Значний акцент на вивченні літер може залишати менше часу на письмо й контакт із книжками. Дослідники звернули увагу, що вчителі рідко читали дітям уголос.

Керівниця проєкту, професорка Elisabeth Bjørnestad з OsloMet, зазначала, що спільне читання має посідати більше місця в школі. Вона пов’язувала його з розвитком інтересу до книжок. У випадку багатомовних дітей вона також підкреслювала його значення для збагачення словникового запасу.

Для польських родин у Норвегії це особливо цікавий висновок. Прогрес у вивченні мови легко оцінювати за тим, що видно в зошиті: написаними літерами, прочитаними словами, виконаними вправами. Варто також цікавитися книжками, які слухає дитина, історіями, які вона обговорює, і словами, які вона починає розуміти.

Спільне читання вдома може стати нагодою для таких розмов. Можна зупинитися на ілюстрації, дозволити дитині передбачити продовження або запитати, що вона думає про поведінку героя.

Дослідники помітили великі відмінності між школами. У деяких класах, за якими велося спостереження, гра була постійною частиною занять. В інших вона з’являлася лише зрідка. У деяких приміщеннях було мало місця й небагато доступних матеріалів для гри.

Тому науковці також рекомендували поліпшити умови приміщень і залучити більше кваліфікованих педагогів. Зокрема, вони запропонували присутність 2 педагогів у перших класах, де навчається понад 15 дітей. Це рекомендація авторів дослідження, а не ухвалена вимога щодо кількості працівників у класах.

Отже, сама обіцянка більшої кількості гри дає батькам лише частину картини. Важливо також, чи мають діти де гратися. Має значення й те, чи може дорослий помітити учня, який стоїть осторонь і потребує допомоги, щоб долучитися до групи.

Частина змін стосується вже нинішніх учнів. Із серпня 2026 року в програмах для 1–4 класів зазначено, що цифрові пристрої слід використовувати особливо обережно. Вони не повинні домінувати під час навчання. Udir також пояснює, що реалізація програми не вимагає окремого пристрою для кожної дитини.

Управління рекомендує, щоб технології залишали простір для руху, гри та розмов. Воно також вказує на їхню корисність для учнів, які потребують додаткової підтримки, наприклад у разі труднощів із читанням і письмом. Подробиці містять настанови Udir щодо екранів у 1–4 класах.

Оцінюючи шкільний день, варто придивитися до конкретних занять. Скільки в них розмов, руху, самостійних дій і роботи з учителем? Сама наявність планшета ще мало про що говорить.

Консультації щодо організації 1-х і 2-х класів тривають до 16 листопада 2026 року. Охочі школи зможуть запроваджувати зміни з осені 2027 року. Для поширення нових правил на всі школи Udir вказує термін 2028/2029. Актуальний графік і опис запланованих змін публікує Udir.

Батьки майбутніх першокласників ще не мають готового опису нового шкільного дня. Однак дослідження підказують, про що вже зараз варто розмовляти з дитиною після уроків. Окрім запитання про те, чого вона навчилася, можна запитати про спільну гру, прочитану історію чи однокласника, з яким вона провела час. Такі відповіді допомагають побачити, як дитина знаходить своє місце в першому класі.