Норвезька валюта втрачає імпульс. Економісти вказують на ключову проблему

2026 рік почався інакше. Крона протягом кількох місяців була однією з найсильніших валют у світі, що покращило купівельну спроможність норвежців за кордоном. Потім тренд ослаб. Сильніша валюта знижує витрати на імпорт. Це також важливо для цінового тиску, оскільки в Норвегії він вже кілька років залишається вище цілі Norges Bank на рівні 2%. Після четвергового рішення увага ринку знову зосередилася на курсі крони.

Долар подорожчав. Перед рішенням він коштував 9,50 NOK, а потім 9,77 NOK. За останній місяць крона ослабла щодо долара більш ніж на 5%. Євро зріс з 11,04 до 11,16 NOK.

Валютний стратег Магне Естнор з DNB Bank ASA (DNB) оцінив, що валютний ринок міг бути розчарований. За його словами, Norges Bank після травневого підвищення взяв ініціативу, але зараз обрав більш вичікувальну позицію. Це могло посилити вже помітний раніше рух. Естнор також вказав на вплив ситуації навколо Ірану і Ормузької протоки, а також на нижчі ціни на нафту.

К'єтіль Стореслеттен, професор Університету Міннесоти, заявив, що Norges Bank повинен був підняти ставку. На його думку, ослаблення крони після рішення показує, що грошова політика була недостатньо жорсткою. Він підкреслив, що норвезька валюта втрачала позиції і в подальші години дня. На його думку, маленька валюта повинна враховувати рухи закордонних центральних банків.

Гаральд Магнус Андреассен, головний економіст Sparebank 1 Markets, бачить слабший зв'язок між рішенням і рухом крони. Він вказав на падіння ціни на нафту зі 110 доларів до менш ніж 80 доларів за барель за останній місяць. На його думку, крона впала навіть менше, ніж це випливало б із руху на нафтовому ринку. Він оцінив, що Norges Bank хотів перевірити ефекти травневого підвищення.

Різниця ставок має значення. Вища ставка в Норвегії порівняно з іншими країнами зазвичай підтримує крону, оскільки підвищує привабливість інвестування в цю валюту. Стореслеттен вказав на підвищення ставок у єврозоні. Він також звернув увагу на сигнали від американського центрального банку про більш жорстку політику, ніж очікував ринок.

Norges Bank припускає, що ставка може зрости ще максимум двічі цього року. Банк також представив шлях подальших змін. Згідно з прогнозом, інфляція має повернутися до 2% у 2029 році. Стореслеттен оцінив, що це довгий період для економіки, яка вже чотири роки стикається з високою динамікою цін.

Сильніша крона допомагає центральному банку двома способами. Вона знижує ціни на імпортовані товари та послуги, а отже, обмежує тиск з-за кордону. Також впливає на прибутковість експортних компаній, які при слабшій кроні отримують більше в NOK. Це може мати значення для майбутніх переговорів щодо заробітної плати.

У норвезькій моделі промисловість, що конкурує на зовнішніх ринках, визначає рамки для зарплатних угод у всій економіці. Слабша крона в останні роки збільшувала обсяг прибутків для розподілу між компаніями та працівниками. Вищі підвищення зарплат можуть посилювати ціновий тиск. Тому курс валюти залишається важливим для рішень Norges Bank.

Norges Bank зараз оцінює наслідки травневого підвищення та четвергової паузи. Ринок буде стежити за курсом крони, цінами на нафту та рішеннями центральних банків за кордоном. Наступні дані покажуть, чи стане ослаблення валюти стійкою проблемою для інфляційного шляху.