Мовні прогалини можуть загрожувати пацієнтам. Норвезькі медсестри розкривають масштаби проблеми

Дослідження провів галузевий журнал «Sykepleien». У ньому взяли участь від 1100 до 1200 медсестер і медбратів, які оцінювали наслідки недостатнього знання норвезької мови серед колег. Результати вказують на часті труднощі в комунікації. Вони стосуються як усного передавання інформації, так і ведення медичної документації.

Найбільше труднощів стосується усної комунікації. Однак респонденти зазначають, що непорозуміння виникають також під час внесення записів до медичної документації та складання письмових звітів. Для багатьох це повторювана проблема. Аж 30% опитаних визнають, що щотижня стикаються з труднощами, пов’язаними зі знанням норвезької мови іншими медсестрами та медбратами. Ще 8% заявляють, що такі ситуації трапляються щодня.

Оцінки рівня загрози різняться. Серед тих, хто вважає мовні прогалини ризиком для пацієнтів, 24% визначають його як дуже високий, а 37% — як високий. Решта також бачать певний рівень загрози. Водночас 15% усіх респондентів заявляють, що стикалися з випадками шкоди для пацієнтів, спричиненої мовними проблемами. Натомість 1% опитаних вказує на ситуації, у яких труднощі в комунікації могли призвести до смерті пацієнта.

Норвезька спілка медсестер (NSF) висловлює занепокоєння результатами дослідження. Голова організації Лілл Сверресдаттер Ларсен вважає, що не можна погоджуватися на нижчі мовні вимоги в деяких сферах охорони здоров’я, особливо в догляді за літніми людьми. На її думку, необхідні зміни. NSF закликає запровадити перехідний період, який дав би працевлаштованим працівникам змогу покращити знання норвезької мови до рівня, що забезпечує безпечний догляд. Ларсен також наголошує, що персонал має вміти чітко спілкуватися як із пацієнтами, так і з колегами.

Норвезьке управління охорони здоров’я (Hdir) повідомляє, що в норвезькій системі охорони здоров’я, як правило, вимагається знання норвезької мови на рівні B2. Проте проблеми з комунікацією мають й інші наслідки, на які звертають увагу учасники дослідження. Один із них — додаткова робота, яку виконують люди, що добре знають норвезьку мову й мусять долати мовні труднощі своїх колег. Опитані також згадують помилки без серйозних наслідків. Крім того, у дослідженні описано ситуації, які «Sykepleien» називає кумедними.

Норвезький державний орган нагляду за охороною здоров’я (Helsetilsynet) та Hdir не ведуть детальної статистики щодо масштабів мовних проблем у сфері охорони здоров’я. За даними «Sykepleien», це означає, що фактична кількість таких випадків може бути більшою, ніж свідчить доступна інформація. Сірі Бентсеруд Вінґерей, директорка з комунікацій Helsetilsynet, наголошує, що умовою безпечного догляду є здатність персоналу розуміти пацієнтів і колег та передавати їм зрозумілу інформацію.