170 тисяч працівників можуть оголосити страйк у Норвегії. Повертається конфлікт дворічної давності

16 квітня розпочалися переговори між державою та чотирма основними профспілковими організаціями. До переговорів приєднуються профспілки Akademikerne stat, LO stat, YS stat та Unio. Цьогорічні переговори є головними (hovedoppgjør) і охоплюють увесь колективний договір. Вони стосуються заробітної плати та інших умов праці для 170 тисяч працівників. Кінцевий термін завершення переговорів призначено на 30 квітня. У разі відсутності угоди справа буде передана державному посереднику.

Одним із головних спірних питань є структура колективних договорів. Держава хоче об'єднати дві чинні угоди в одну. Профспілки мають різні позиції з цього питання. Розбіжності стосуються також розподілу підвищень. Йдеться про те, яка частина зарплати має встановлюватися централізовано, а яка — локально.

Експертка Fafo (норвезький дослідницький інститут), Крістіне Нергорд, яка спеціалізується на переговорах щодо зарплати, вказує на різні інтереси профспілкових організацій. Кожна з них представляє різні професійні групи. Це впливає на підхід до системи оплати праці. Частина виступає за більшу роль локальних переговорів. Інші хочуть сильніших централізованих механізмів. Розбіжності ускладнюють досягнення компромісу.

Нергорд не виключає повторного страйку. Вона підкреслює, що проблеми з попереднього циклу переговорів не були вирішені. Серед страйкарів були, зокрема, поліцейські, науковці, викладачі, ветеринари та метеорологи. Втручання міністра праці Тон'є Бренні завершило частину протестів.

Нерозв'язаний конфлікт 2024 року стосується принципів встановлення зарплат у державному секторі. Сторони не дійшли згоди, чи мають зарплати переважно обговорюватися локально чи централізовано. Суперечка також стосується збереження двох окремих колективних договорів або їх об'єднання в один. Розбіжності випливають з інтересів окремих профспілкових організацій. Відсутність згоди з цих питань призвела до страйку і залишається актуальною в переговорах 2026 року.

Представник Unio (центральна профспілка, що об'єднує працівників з вищою освітою), Стейнар Сетер, висловлює помірний оптимізм. Він розраховує на зростання зарплат вище рівня цін, що означало б реальне підвищення доходів. Він зазначає, що деталі вимог не є публічними. Водночас попереджає про можливість ескалації конфлікту. Він вказує, що повернення до сценарію дворічної давності підвищує ризик страйку.

Перед початком переговорів держава та LO stat не коментували свої позиції. Переговори також стосуються принципів формування зарплат у наступні роки. Рішення цього етапу можуть вплинути на перебіг майбутніх переговорів.