Працюють у Норвегії, але можуть не отримати постійного проживання. Уряд висуває умову

Від березня 2022 року до Норвегії прибуло понад 84 тис. українців. Особи, охоплені колективним захистом, наразі мають тимчасовий статус, який не гарантує їм автоматичного права на постійне проживання. Тому уряд підготував нове рішення. Воно має дати змогу отримати стабільніший статус особам, які працюють і мають дохід, що дозволяє самостійно себе утримувати. Однак представники української громади застерігають, що запропоновані умови можуть виявитися надто складними для виконання.

Поріг доходу ще остаточно не встановлено. Уряд розглядає два варіанти, які передбачають необхідність отримувати річний дохід у розмірі щонайменше 382 337 NOK або 409 647 NOK. Для інших іноземців, які подаються на постійне проживання, нині діє поріг у 341 373 NOK. Це означає, що обидва запропоновані варіанти для українців передбачають вищі фінансові вимоги.

Проєкт представили в середині вересня. Консультації триватимуть до 30 жовтня 2026 року, а запуск нового шляху отримання дозволу на проживання заплановано на літо 2027 року. Водночас уряд хоче продовжити колективний захист для українців до березня 2028 року. Однак таке продовження не означатиме автоматичного надання права на постійне проживання. Нове рішення призначене для осіб, які здатні утримувати себе та родину за рахунок власних доходів.

Досягти необхідного рівня доходу може бути складно. Дані Норвезького статистичного управління (SSB) свідчать, що роботу знайшла приблизно половина українців працездатного віку, які прибули до Норвегії після 2022 року. Однак багато з них працюють неповний робочий день. Вільде Гернес з Інституту міських і регіональних досліджень (NIBR) при OsloMet зазначає, що приблизно половина працевлаштованих має тимчасові контракти, що змушує їх постійно шукати нові можливості працевлаштування. За словами дослідниці, особливо складною є ситуація для одиноких батьків і пенсіонерів.

Однак уряд не має наміру знижувати вимоги. Міністерка праці та інтеграції К'єрсті Стенсенг наголошує, що основою нового рішення має бути здатність самостійно утримувати себе без користування соціальними виплатами. Пропозицію також критикують представники опозиції. Гурі Мельбі з Ліберальної партії (Venstre) і Таґе Петтерсен з Консервативної партії (Høyre) вважають, що до українців мають застосовуватися такі самі вимоги, як і до інших іноземців. Натомість Ганне Стенвааг із Червоної партії (Rødt) стверджує, що запропонованого порогу доходу могли б досягти менш ніж 20 відсотків працевлаштованих українців.

NRK описує проблему на прикладі 34-річної Тетяни Шевченко, яка чотири роки тому втекла з Києва з двома дітьми. Жінка має вищу освіту в галузі адміністрування та управління, але в Норвегії працює бухгалтеркою на 30% ставки та отримує житлову субсидію. Вона хотіла б працювати на повну ставку. Її дев'ятирічна донька та 16-річний син навчаються в школі в Норвегії, мають там друзів і сподіваються на можливість залишитися в країні. Шевченко наголошує, що для неї важливі стабільна робота та можливість планувати майбутнє родини.