Норвезький гігант під обстрілом. Найвідоміший фонд світу блокував розвиток?

NRK проаналізувало, як норвезький інвестиційний фонд голосував у понад 800 технологічних компаніях. Результати показують, що фонд часто виступав проти пропозицій акціонерів щодо захисту клімату, прав людини та безпеки дітей. Це стосувалося також голосувань в Apple і Google, де Oljefondet відхилив пропозицію щодо більшої прозорості у питаннях безпеки дітей в інтернеті. Фонд аргументує, що як міноритарний акціонер він насамперед робить ставку на діалог із компаніями.

Тале Хунгнес з організації Framtiden i våre hender (Майбутнє у наших руках) різко оцінила дії фонду. Вона заявила, що Oljefondet поводиться як один із головних захисників індустрії викопного палива. На її думку, фонд не виконує власних кліматичних декларацій. Вона також підкреслила, що нинішня політика підвищує як кліматичні, так і економічні ризики. На її думку, фонд має голосувати відповідно до своїх кліматичних заяв.

Критичну позицію зайняли також правозахисна організація Amnesty та Партія зелених. Астрі Сйонер з Amnesty назвала аргумент про "один голос зі ста" неправдоподібним. Вона звернула увагу, що фонд володіє близько 1% акцій у найбільших технологічних компаніях і, попри це, не голосує згідно зі своїми очікуваннями щодо прав людини. Інгрід Ліланд з Партії зелених назвала ситуацію "майже скандальною". Вона додала, що спільні заощадження норвежців використовуються для блокування кліматичних дій і прав працівників.

Каріне Сміт Іхеначо, відповідальна за голосування фонду, підкреслює, що ради директорів компаній найкраще знають свої підприємства. За її словами, пропозиції акціонерів часто надто деталізовані або представляють інтереси окремих груп. Oljefondet також аналізує дії, які вже здійснюють компанії. Після всебічної оцінки фонд може вирішити голосувати проти певної пропозиції. Як підкреслює Іхеначо, мета фонду — примноження коштів для майбутніх поколінь норвежців.

Дані, представлені NRK, показують, що Oljefondet підтримав 89,8% пропозицій рад директорів компаній. Водночас фонд проголосував проти 54,6% пропозицій, поданих акціонерами. Політики Fremskrittspartiet захищають нинішню модель роботи фонду. Депутат Том Стаале зазначив, що політики не повинні втручатися в окремі інвестиційні рішення. Натомість Мімір Кріст'янссон з Партії червоних заявив, що кожне таке голосування має політичний характер, незалежно від декларацій фонду.

Дискусія навколо Oljefondet посилилася після публікації аналізу NRK щодо голосувань у найбільших технологічних компаніях світу. Сьогодні обговорюються не лише фінансові результати фонду, а й його вплив на клімат, права людини та безпеку користувачів інтернету. Все частіше також лунають заклики до змін у етичних принципах, що регулюють інвестиції норвезького інвестиційного фонду.