Норвегія може запровадити нові податки. Все заради здоров'я мешканців

Норвезький пілотний аналіз 2024 року показує, що дорослі мешканці країни отримують у середньому 48% енергії з ультраперероблених продуктів. Попередні дані за 2019 рік свідчили, що 46,5% харчових витрат домогосподарств припадало на цю категорію їжі.

Дослідники підкреслюють, що результати вписуються у світову тенденцію зростання споживання високо перероблених продуктів. На думку науковців, необхідні швидкі дії, які можуть зупинити подальше зростання споживання. Серед авторів дослідження — 43 спеціалісти, зокрема норвезька дослідниця Маріт Колбі.

Норвезьке управління охорони здоров'я позитивно оцінює нове дослідження та вказує на необхідність уточнення визначення ультрапереробленої їжі. Наразі класифікація Nova поділяє продукти на чотири групи, причому група 4 охоплює їжу з високим ступенем переробки та штучними добавками.

Експерти звертають увагу, що в цій самій групі знаходяться як солодощі, так і хліб, випечений у магазині. Директорка Лінда Гранлунд підкреслює, що частина добавок має на меті лише подовження терміну придатності продукту. На її думку, більша точність у визначенні категорій покращила б якість рекомендацій щодо здоров'я.

У публікації The Lancet представлено набір пропозицій, які країни можуть впровадити, щоб обмежити популярність ультрапереробленої їжі. Дослідники пропонують обов'язкове маркування щодо вмісту насичених жирів, солі та цукру.

Вони вказують на важливість регулювання маркетингу нездорових продуктів, спрямованого на молодь, що в Норвегії вже частково впроваджено. Експерти також пропонують податки на солодкі напої та субсидії на продукти, рекомендовані для здорового харчування. Норвезькі органи охорони здоров'я вважають, що ці рішення відповідають концепції так званої здорової податкової реформи.

Науковці попереджають, що високе споживання ультрапереробленої їжі пов'язане з більшим ризиком надмірної ваги, серцево-судинних захворювань та інших хвороб. Маріт Колбі підкреслює, що дискусія про визначення відволікає увагу від твердих даних і необхідних дій. На її думку, харчова промисловість найбільше втратить від можливих змін, оскільки саме ці продукти домінують у бюджетах споживачів.

Дослідниця вказує на зростаючі витрати на охорону здоров'я та лікарняні, які обтяжують систему. На її думку, потрібні рішення, що заохочують суспільство повертатися до необробленої сировини.

Підвищення харчової обізнаності та зміна структури ринку можуть відіграти важливу роль у майбутньому регулюванні виробництва та продажу їжі в Норвегії.