Банкрутство компанії в Норвегії: Як закрити бізнес у Норвегії, щоб почати знову?

У співпраці з експертами юридичної фірми Advokatfirma Nierzwicki & Bluszko AS ми аналізуємо, які пастки чекають на підприємців у разі неплатоспроможності та як захистити своє приватне майно від боргів компанії.

У Норвегії існують два шляхи оголошення банкрутства: oppbudsbegjæring (заява від правління) та konkursbegjæring (заява кредиторів). Різниця між ними — не лише формальність, а й питання правової безпеки. Ключова помилка багатьох власників норвезьких компаній (AS) — зволікання з рішенням про закриття бізнесу до моменту, коли ініціативу переймають кредитори — такі як Skatteetaten чи працівники.

Фінансовий аспект: Коли заяву подає правління, компанія уникає судового збору у розмірі близько 56 000 NOK. Для компанії без ліквідності це величезна різниця.

Презумпція добросовісності: Самостійне оголошення банкрутства у момент втрати платоспроможності (insolvens) є сигналом для суду та арбітражного керуючого, що правління контролює ситуацію та діє етично, захищаючи інтереси контрагентів.

Подача заяви правлінням (oppbudsbegjæring) стратегічно набагато вигідніша, ніж банкрутство, ініційоване зовнішніми суб'єктами (konkursbegjæring). Чому?

Витрати: Якщо заяву подає правління, компанія звільняється від високого судового збору (який наразі становить близько 56 000 NOK).

Контроль над процесом: Самостійне оголошення банкрутства дозволяє уникнути звинувачень у діях на шкоду кредиторам та продовженні діяльності "за їхній рахунок".

Безпека працівників: Швидке банкрутство запускає Гарантійний фонд (NAV Lønnsgaranti), що дозволяє працівникам отримати невиплачену зарплату.

Багато підприємців помилково вважають, що юридична форма ТОВ (Aksjeselskap) повністю захищає їхній приватний гаманець. Проте норвезький закон про компанії (Aksjeloven § 17) передбачає винятки. Правління може нести особисту відповідальність за борги компанії, якщо:

• Діяльність продовжувалася попри очевидну неплатоспроможність (так звана "їзда за рахунок кредиторів").

• Бралися нові зобов'язання, знаючи, що компанія не зможе їх оплатити.

• Були здійснені необґрунтовані виплати з компанії або пріоритетне погашення окремих кредиторів на шкоду іншим.

"Ринок знову відкрив для себе положення про особисту відповідальність членів правління. Якщо компанія бере нові зобов'язання, знаючи, що немає коштів для їх покриття, її керівництво ходить по дуже тонкому льоду", — попереджають юристи з Advokatfirma Nierzwicki & Bluszko.

Збанкрутувати гідно та відповідно до закону — це мистецтво, яке вимагає відповіді на кілька ключових питань ще до візиту до суду:

• Яких кредиторів погасити в першу чергу, щоб не наразитися на кримінальні звинувачення?

• Як повернути позики, які власник приватно вніс у компанію?

• Коли найкращий момент для створення нового суб'єкта, щоб його не визнали "фірмою-оболонкою"?

• Як уникнути заборони на ведення господарської діяльності (konkurskarantene)?

Арбітражний керуючий, призначений судом (Bostyrer), перевірить історію компанії ретроспективно. Ключові ризикові моменти:

• Пріоритезація боргів: Чи були перед банкрутством погашені борги родині/приватні позики, залишивши Skatteetaten ні з чим? Це прямий шлях до звинувачень у діях на шкоду кредиторам.

• Податок на заробітну плату (Skattetrekk): Це "святиня" у норвезькій системі. Несплата утриманих авансів на податок — найчастіша причина кримінальних справ при банкрутствах.

• Угоди особливого ризику: Пожертви на користь родичів чи раптовий продаж майна компанії за заниженими цінами перед банкрутством майже напевно будуть скасовані арбітражним керуючим (omstøtelse).

Норвезький ринок пропонує можливість купівлі "готових компаній" (hylleselskap), що дозволяє стартувати протягом 24 годин. Однак адвокат Томаш Нєрзвіцкі застерігає від надто поспішного переказу майна до нового суб'єкта.

Найбезпечніший шлях — придбати машини, інструменти чи прийняти працівників від старої компанії за згодою арбітражного керуючого. Це гарантує, що нова компанія не буде обтяжена боргами "попередниці" в рамках правонаступництва.

Банкрутство парадоксально може стати порятунком для працівників. Поки компанія "дрейфує" без грошей, працівники перебувають у підвішеному стані. Офіційне оголошення банкрутства відкриває їм шлях до гарантійного фонду NAV, який покриває заборговану зарплату та відпускні (feriepenger). Відповідальний роботодавець, бачачи відсутність шансів на порятунок, подає заяву про банкрутство саме для того, щоб його команда не залишилася ні з чим.

Пам'ятаймо, що мета розумного банкрутства — захистити репутацію та створити фундамент для нового, безпечного бізнесу. Замість того, щоб "заливати горе" та уникати дзвінків від колекторів, варто зробити ретельний правовий аналіз активів і пасивів.

Проконсультуйте свою ситуацію з професіоналами. Партнер статті, юридична фірма Advokatfirma Nierzwicki & Bluszko AS, спеціалізується на норвезькому трудовому, корпоративному та банкрутному праві, допомагаючи підприємцям безпечно пройти найскладніші моменти у бізнесі.