Золоті часи для найбагатших норвежців. Як змінилися їхні статки за 10 років

У досліджуваний період статки цієї групи зростали приблизно на сім відсотків щороку. Пенсіонований професор Кале Муне з Університету Осло зазначає, що таке зростання призводить до подвоєння вартості за десятиліття.

Він звертає увагу, що великі статки пов’язані зі зростанням впливу на прийняття рішень. Це має особливе значення, коли капітал інвестується у підприємницький сектор.

На думку Муне, концентрація статків означає суттєве посилення впливу найбагатших. Професор підкреслює, що це може впливати на норвезьку модель співпраці у відносинах роботодавець–працівник.

На його думку, працівники можуть бути менш схильними до поміркованості у зарплатних очікуваннях. Це може мати значення для майбутніх колективних переговорів.

Іншу позицію висловлює експертка аналітичного центру Матільде Фастінг. Вона звертає увагу, що податкові списки не відображають повної картини реальної нерівності.

Вона підкреслює, що дохідна нерівність у Норвегії залишається низькою та стабільною порівняно з країнами Організації економічного співробітництва та розвитку. Також вона наголошує на важливості державного майна, яке формально належить усьому суспільству.

Згідно з нотаткою Civita за 2025 рік, у 2023 році найбагатший один відсоток власників відповідав майже за половину робочих місць у приватних компаніях із норвезьким капіталом.

Саме ця група створила найбільше нових робочих місць. За словами Фастінг, приватна власність у бізнесі пов’язана з концентрацією вартості в активах підприємств. Разом із розвитком компаній зростає і їхня оцінка.

Паралельно триває дискусія про довгострокові наслідки концентрації статків. Кале Муне ставить під сумнів думку, що інновації та нові робочі місця залежать виключно від вузької групи дуже заможних осіб.

Він посилається на історичні аргументи, які пов’язують власність із правом приймати рішення. На його думку, більш рівномірний розподіл капіталу міг би сприяти ширшій участі суспільства в економічному розвитку.