Так отримували дозвіл на проживання в Норвегії. Служби виявили «сімейні мафії»

Справи стосуються сімей, які походять насамперед з Пакистану, Афганістану та Сомалі. За даними UDI, механізм полягав у поданні інших прізвищ та місць народження, а потім отриманні подальших дозволів для членів сім'ї на підставі раніше наданої інформації. В одному з випадків перші особи приїхали до Норвегії близько 2000 року. Процедура тривала протягом наступних років.

Одну з мереж було виявлено під час звичайного розгляду справ щодо проживання. Іншу випадково розкрили під час серйозної кримінальної справи, пов'язаної з честю, коли докази вказали на іншу національність одного з обвинувачених, ніж була вказана раніше при подачі на притулок. UDI стверджує, що метою було отримання прав, які без неправдивої інформації були б недоступні. За даними відомства, частина отриманих таким чином доходів передавалася особам у країнах походження.

Відомство також звертає увагу на питання безпеки. UDI визнає, що в деяких випадках норвезька влада не знає, кому фактично надала дозвіл на проживання або громадянство, оскільки особи використовували неправдиву особу. Деякі мережі були пов'язані з впливовими та заможними кланами, які ведуть бізнес. Камілла Торгерсен з UDI також повідомила, що частина лідерів цих мереж мала зв'язки з міліціями та організаціями і рухами, які вважаються радикальними, однак відомство не відповіло NRK на подальші запитання з цього приводу.

Для виявлення зв'язків використовували різні методи. За даними UDI, розслідування починалися, зокрема, зі звернень, інформації, отриманої у кримінальних справах, а також результатів автоматичного розпізнавання облич, а потім включали обшуки, аналіз грошових потоків, відкритих джерел та соціальних мереж. Поліція та відомство також використовували ДНК-тести та допити. UDI підкреслює, що виявити неправдиву особу складно, оскільки особи, які подають на притулок, часто не мають у телефонах інформації, яка дозволяє встановити їхнє походження чи контакти.

Наслідком може бути позбавлення дозволу на проживання або громадянства та депортація з Норвегії. Однак не всі повинні залишити країну, оскільки UDI враховує, зокрема, ситуацію дітей, гуманітарні міркування, стан здоров'я, тривалість перебування та рівень інтеграції. В одній із мереж, що налічувала близько 60 осіб, дозволи було відкликано у 30 осіб, і багатьох з них також депортували. В іншому випадку було відкрито майже 50 справ, у яких частина людей втратила громадянство або право на проживання.

Норвезька організація у справах біженців та шукачів притулку (NOAS) вважає, що організовані шахрайства повинні бути виявлені, але водночас звертає увагу на масштаб явища. Прессекретар організації Йон Оле Мартінсен підкреслив, що йдеться про невелику частину осіб, яким Норвегія надала захист, тому, на його думку, не слід підозріло ставитися до всіх груп біженців. NRK, у свою чергу, зазначає, що не отримало доступу до описаних справ і не могло незалежно перевірити інформацію, надану UDI.