Шпіцберген під посиленим контролем. Стало відомо, що буде з п’ятьма польськими станціями

Нову стратегію представили в середу, 7 жовтня. Документ передбачає посилення контролю над науковою діяльністю на Шпіцбергені, де дослідження проводять установи з багатьох країн. Влада Осло вказує на зміни клімату та зростання дослідницької активності. Посилення правил також пов’язують із погіршенням безпекової ситуації в Арктиці.

Особи, які прибуватимуть на Шпіцберген з дослідницькою метою, повинні будуть знати норвезьку або англійську мову. Необхідний рівень володіння мовою має забезпечувати ефективне передавання інформації щодо безпеки та виклик допомоги в разі небезпеки. Це правило стосуватиметься не лише науковців. Воно також поширюватиметься на інших працівників, які беруть участь у дослідницькій діяльності на архіпелазі.

Зміни також торкнуться використовуваного обладнання. Устаткування, призначене для проведення досліджень, повинне буде заздалегідь отримати схвалення місцевої влади. Недотримання нових вимог може призвести до втрати доступу до місця проведення робіт. У крайніх випадках також можливе позбавлення права на проведення досліджень на Шпіцбергені.

Норвегія не має наміру видавати дозволи на створення нових дослідницьких станцій поза чинними центрами. Наступні проєкти мають реалізовуватися передусім із Ню-Олесунна або Наукового центру Шпіцбергену (Svalbard Science Center) у Лонг'їрі. Додаткові вимоги стосуватимуться науковців із країн, які не мають власної станції на архіпелазі. Вони повинні будуть проводити дослідження за участю норвезької установи, що виконуватиме функцію приймаючої сторони.

Лонг'їр є головним норвезьким поселенням на Шпіцбергені. Там працюють, зокрема, Університетський центр на Шпіцбергені (UNIS), Норвезький полярний інститут і міжнародний радарний центр EISCAT, що займається дослідженнями верхніх шарів атмосфери та космічної погоди. Важливим центром також залишається Ню-Олесунн — колишнє шахтарське поселення, перетворене на науковий центр. Наразі там проводять дослідження представники близько 20 установ із різних країн.

Нові обмеження щодо створення та роботи дослідницьких станцій не стосуються чинних польських об’єктів на архіпелазі. Польща має там п’ять станцій: цілорічну Польську полярну станцію Польської академії наук (PAN) у Горнсунді та чотири сезонні, що належать Університету Миколая Коперника, Університету імені Адама Міцкевича, Університету Марії Кюрі-Склодовської та Вроцлавському університету. Станція, що належить торунському університету, у 2025 році відзначила 50-річчя своєї діяльності.