Що далі з електроенергією в Норвегії? Стортинг прискорює розгляд нових правил

Норвезька передавальна мережа перевантажена в багатьох регіонах країни. Підприємства та установи отримують відмови у доступі до електроенергії через відсутність вільних потужностей. Проблема торкнулася також бази підводних човнів у Рамсунді на півночі Норвегії. Тепер більшість у енергетичному комітеті Стортингу підтримала пакет нових заходів щодо передавальної мережі. Голосування заплановано на 19 травня.

Представник Консервативної партії Александер Стоккебе розкритикував уряд у виданні Nettavisen за неефективність в енергетичній політиці. На його думку, нинішня ситуація блокує розвиток промисловості та нових інвестицій. Statnett нещодавно закрив можливість нових резервувань потужностей на північ від Svartisen у Нурланні. Раніше про перевантаження мережі попереджала також державна контрольна служба Riksrevisjonen. Проблема охоплює дедалі більшу частину Норвегії.

За нові рішення виступили Партія прогресу, Консервативна партія, Соціалістична ліва партія, Партія зелених та Ліберальна партія. Політики хочуть прискорити розвиток енергетичної інфраструктури. Одним із головних елементів має стати скорочення адміністративних затримок. Стортинг очікує змін у діях регіональних представників державної адміністрації, чиї заперечення часто уповільнюють інвестиції. На думку прихильників реформ, держава повинна одночасно захищати довкілля, підтримувати промисловість і створювати робочі місця.

Представник Партії прогресу Крістоффер Сівертсен попередив, що Норвегія стоїть перед "енергетичною бомбою", яка спочатку вдарила по півночі країни. На його думку, відсутність доступу до енергії ускладнює розвиток промисловості та політику збільшення кількості жителів у північній Норвегії. Політик також пов'язав проблему з питанням національної безпеки. Він назвав поточну ситуацію "скандалом в енергетичній політиці". Додав, що подібні проблеми можуть незабаром з'явитися і в інших частинах країни.

Нові пропозиції передбачають більше використання існуючої передавальної мережі, яку політики називають "енергетичними автобанами". Парламент хоче, щоб уряд проаналізував можливість роботи системи з меншими запасами безпеки. Наразі мережа повинна бути готовою до великої аварії без перебоїв у постачанні енергії. В результаті частина пропускної здатності залишається невикористаною. Консервативна партія вважає, що Statnett діє занадто обережно.

За словами Стоккебе, сучасні технології можуть збільшити доступні передавальні потужності. Йдеться, зокрема, про сенсори та штучний інтелект, які моніторять мережу в реальному часі. Парламент також хоче прискорити цифровізацію енергетичної інфраструктури. Ще одним рішенням має стати так зване "tilknytning på vilkår". Підприємства могли б отримати доступ до енергії за умови згоди на тимчасове відключення від мережі у кризових ситуаціях.

Проти частини пропозицій виступила Партія червоних. Софі Мархауг, зокрема, розкритикувала ідею платних резервувань потужностей і знову виступила проти підключення LNG-установки на Melkøya до енергетичної мережі. На її думку, нові правила можуть віддавати перевагу дата-центрам. Саме вони, на думку політикині, найпростіше приймуть ризик тимчасових відключень, використовуючи генератори. Червоні також вважають, що такі рішення викликають сумніви з точки зору клімату.

Прихильники змін стверджують, що нові рішення можуть зменшити тиск на мережеві збори для споживачів. Вони також мають дозволити підключення більшої кількості інвестицій ще до завершення розширення інфраструктури. Парламент хоче прискорити впровадження нових правил для великих споживачів енергії, які чекають на доступ до мережі. Тим часом триває суперечка про те, як поєднати безпеку постачання енергії зі зростаючим попитом промисловості та нових технологічних інвестицій.