Російський дрон влучив у локомотив поїзда Київ—Варшава. Удар за 2 км від кордону з Польщею

<ul> <li>Російський дрон влучив у локомотив поїзда Київ—Варшава приблизно за 2 км від кордону з Польщею.<\/li> <li>Унаслідок удару ніхто не постраждав, оскільки екіпаж було попереджено заздалегідь.<\/li> <li>Польща задіяла авіацію та системи протиповітряної оборони, однак порушення польського повітряного простору не зафіксовано.<\/li> <li>Рівні тривоги CHARLIE, BRAVO та BRAVO-CRP діяли ще до подій 13 вересня.<\/li> <li>Норвезька PST раніше вказувала на загрози, пов’язані з діяльністю російських служб.<\/li> <\/ul>

Удар стався у Волинській області, в районі пункту пропуску Ягодин—Дорогуськ. Уражено локомотив поїзда, що курсує за маршрутом Київ—Варшава.

Українська залізниця повідомила, що група моніторингу повітряних загроз змогла заздалегідь попередити екіпаж поїзда. Безпосередньо внаслідок удару по локомотиву постраждалих не було.

Російські атаки здійснювалися дуже близько до кордону Європейського Союзу та НАТО. У зв’язку з активністю російських безпілотних літальних апаратів над західною Україною в польському повітряному просторі діяла військова авіація.

У готовності також перебували наземні системи протиповітряної оборони та радіолокаційної розвідки.

Жителі Люблінського та Підкарпатського воєводств уранці отримали оповіщення Урядового центру безпеки, пов’язані з російською повітряною атакою на Україну та діями польської авіації. Пізніше попередження було скасовано.

Оперативне командування видів Збройних сил після завершення дій повідомило, що порушення повітряного простору Республіки Польща не зафіксовано.

Це важливе розрізнення. Удар по локомотиву стався на території України, хоча й дуже близько до польського кордону. Немає підтвердження, що російський дрон, використаний у цій атаці, перебував над Польщею.

З 1 вересня на територіях залізничних ліній, якими керують PKP Polskie Linie Kolejowe та PKP Linia Hutnicza Szerokotorowa, діє третій рівень тривоги CHARLIE.

На всій території Польщі також діють другий рівень тривоги BRAVO та другий рівень тривоги BRAVO-CRP, що стосується кіберпростору.

Поточний період дії цих рівнів розпочався 1 вересня і триватиме до 30 листопада. Рішення з цього питання були ухвалені в серпні, тому вони не є реакцією на події 13 вересня.

Підвищені рівні тривоги означають додаткові процедури безпеки та посилену пильність служб і установ, відповідальних за захист інфраструктури.

Для поляків, які проживають у Норвегії, ця подія має два різні виміри.

Перший — безпосередній: багато людей мають родину в Польщі, регулярно подорожують між Польщею та Норвегією і стежать за безпековою ситуацією в країні.

Другий стосується Норвегії як держави НАТО.

Норвезька служба безпеки PST у своїй оцінці загроз на 2026 рік вказує на стійку загрозу, пов’язану з діяльністю російських розвідувальних служб і служб безпеки. PST оцінює, що російська розвідка може вважати вигідним проведення диверсійних дій проти цілей у Норвегії.

Найімовірнішими цілями таких дій PST вважає нерухомість і логістичну інфраструктуру, пов’язані з підтримкою України. Водночас служба зазначає, що під загрозою може опинитися також цивільна інфраструктура.

Російські служби також цікавляться військовою та союзницькою активністю в Норвегії, критичною інфраструктурою і норвезькою підтримкою України.

Однак це попередня оцінка загроз, опублікована PST, а не нове попередження, видане після атаки поблизу польського кордону. Її не слід подавати як безпосередню реакцію Норвегії на події 13 вересня.

Удар по локомотиву приблизно за 2 км від кордону Польщі показує, наскільки близько до території держав Європейського Союзу та НАТО Росія здійснює атаки на Україну.

Однак у таких подіях необхідно розрізняти атаку на ціль, що перебуває в Україні, порушення повітряного простору держави НАТО та безпосередню атаку на її територію.

У випадку подій 13 вересня польські військові повідомили, що порушення польського повітряного простору не зафіксовано.