Було 1,4 млн пар, залишилося 165 тис. З Лофотів зникають характерні птахи

Кількість тупиків на Ресті помітно зменшується. За рік кількість гніздових пар скоротилася приблизно на одну п’яту, а порівняно з 1979 роком спад сягає майже 90 відсотків. Змінився й сам характер колонії. Орнітолог Тихо Анкер-Нільссен із Норвезького інституту досліджень природи (NINA), який веде спостереження на Ресті з 1981 року, звернув увагу, що раніше острови належали до найбагатших скупчень морських птахів у Північній Європі.

NINA вказує на нестачу їжі. Тупики з Реста особливо залежать від молодого оселедця, якого морські течії транспортують уздовж норвезького узбережжя на північ. Досі риба з’являлася в районі Лофотів саме тоді, коли птахам потрібна була велика кількість їжі для пташенят. Цей механізм дедалі частіше порушується.

Популяція норвезького оселедця обвалилася наприкінці 1960-х років. Норвезький інститут морських досліджень визнав, що головною причиною був надмірний вилов, хоча значення мали також несприятливі природні умови. На думку фахівців, без промислу чисельність оселедця, ймовірно, теж би зменшилася. Однак обвал не був би настільки глибоким.

Зміни стосуються також температури води. Тепліший океан відкрив у районі Лофотів нові місця годівлі для скумбрії, яка раніше не траплялася там у таких масштабах. Ці риби поїдають личинок і мальків оселедця, а також планктон, яким вони живляться. У журналі «Forskning» зазначено, що поява скумбрії є новим чинником, пов’язаним із дедалі теплішими океанськими водами.

Тепліша вода також може змінювати терміни нересту оселедця. Його личинки можуть переміщуватися на північ раніше, ще до того, як тупики розпочнуть період інтенсивного годування пташенят. Коли поблизу колонії бракує відповідної їжі, птахи змушені здійснювати довші вильоти. Дослідження з GPS-передавачами показали, що в колоніях із низьким успіхом розмноження тупики долали в пошуках риби понад 100 км. Тоді вони приносили до гнізд менше їжі та рибу гіршої якості.

Наслідки також видно в розвитку молодих птахів. За менших обсягів їжі пташенята ростуть повільніше, а частина з них гине від голоду. У результаті на Ресті змінюється колонія, за якою Тихо Анкер-Нільссен спостерігає вже понад чотири десятиліття.