Спочатку вибух в Осло, потім напад на Утойю. Минає 15 років з дня трагедії

Атаки відбулися одна за одною. Спочатку бомба вибухнула в урядовому районі Осло, а менш ніж за дві години почалася стрілянина в таборі Молодіжної організації Норвезької робітничої партії (AUF). Мішенню стали працівники державних установ, випадкові люди та молоді учасники зустрічі. Злочинця затримали того ж вечора, а згодом засудили до 21 року превентивного ув'язнення.

22 липня 2011 року о 15:25 бомба, схована в автомобілі, вибухнула перед урядовим комплексом Regjeringskvartalet. Вибух пошкодив будівлі в центрі Осло, вибив вікна у 17-поверховій офісній будівлі та розкидав уламки в радіусі близько кілометра. Загинуло вісім осіб. Поранення отримали 209 осіб, з них 12 тяжко. Центр міста було закрито, а з навколишніх будівель розпочалася евакуація.

Злочинець залишив Осло і попрямував до озера Тюрифйорден. Потім він переправився поромом на Утойю, представившись поліцейським, який мав провести перевірку після теракту в столиці. На острові перебувало близько 700 осіб. О 17:22 він почав стрілянину, яка тривала понад годину. Він убив 69 осіб і поранив 110, після чого близько 18:35 був затриманий поліцією.

Наступного дня після терактів прем'єр-міністр Єнс Столтенберг назвав їх національною трагедією і найгіршим злочином з часів Другої світової війни. Він заявив, що відповіддю Норвегії стане більше демократії та відкритості, але без наївності. Король Гаральд V закликав до єдності. Партії, представлені в парламенті Норвегії (Стортинг), відклали кампанію перед муніципальними виборами. 25 липня в скандинавських країнах пам'ять жертв вшанували хвилиною мовчання.

У марші мовчання в Осло взяли участь близько 150 тисяч осіб. 21 серпня в Норвегії був днем національної жалоби, а співчуття надійшли від Організації Об'єднаних Націй (ООН), Європейського Союзу (ЄС), Організації Північноатлантичного договору (НАТО) та урядів багатьох країн.

Після атак зросла зацікавленість членством у політичних партіях та молодіжних організаціях. Нових членів приймали молодіжні крила кількох норвезьких партій. У наступні роки до злочинця та його маніфесту зверталися й інші ультраправі терористи.

Брейвік досі відбуває покарання у рамках норвезької системи превентивного ув'язнення. Суд може продовжувати його на наступні періоди, якщо вважатиме, що засуджений досі становить загрозу. Його клопотання про умовно-дострокове звільнення у 2022 та 2024 роках були відхилені. Це означає, що через 15 років суди все ще приймають рішення про подальшу ізоляцію злочинця.