Російська ракета над Польщею? У Норвегії говорять про загрозу для всієї Європи

Невідомий об'єкт влетів до Польщі з боку України 30 липня близько 3:40. Польські сили відправили винищувач F-16, який мав ідентифікувати об'єкт і за потреби його зупинити. Через шість хвилин ціль зникла з радарів. Незабаром після цього в Тарнаві-Колонії, на сході країни, було знайдено кратер діаметром близько десяти метрів і розкидані уламки. 31 липня слідчі підтвердили, що ракета — це Х-101. Вона була виготовлена у II кварталі 2026 року в Московській області.

Том Рьосет, головний викладач розвідки в Норвезькій академії оборони (FHS), назвав подію однозначним порушенням польського повітряного простору. Він зазначив у виданні Nettavisen, що масштаб реакції має залежати від часу перебування ракети над Польщею та від глибини, на яку вона залетіла на територію країни НАТО. За словами Рьосета, найсерйозніший варіант полягає в тому, що ракету свідомо спрямували у бік Польщі. Такий сценарій вимагав би доведення російського наміру.

Експерт також вказав на можливість перешкод у навігаційних системах. Однак він вважає, що у випадку з ракетою Х-101 це менш імовірно, оскільки цей тип озброєння має модернізовані рішення, які зменшують ефективність перешкод. На його думку, все ж не можна повністю виключати вплив електронної боротьби. Рьосет також представив іншу можливість, згідно з якою маршрут міг бути спланований так, щоб обійти українську протиповітряну оборону. Це означало б свідомий проліт через польський повітряний простір або дуже близько до нього.

Рьосет нагадав, що російські дрони вже раніше з'являлися над Польщею. НАТО і польська влада тоді реагували насамперед політичними та дипломатичними засобами, оскільки не було впевненості, чи були порушення навмисними. Новий інцидент може вплинути на цю оцінку. Норвезький експерт вважає, що у разі підтвердження запланованого маршруту НАТО має розглянути можливість збивати російські об'єкти, які наближаються до польського повітряного простору. Особливо важливим він вважає подальше посилення української протиповітряної оборони.

Подібне значення наміру підкреслив Карстен Фріс у виданні Nettavisen Friis, старший дослідник у групі з безпеки та оборони Норвезького інституту міжнародних справ (NUPI). Він звернув увагу, що поява озброєної ракети на території іншої країни створює безпосередню загрозу для населення. На його думку, політичні наслідки можуть залишитися обмеженими, якщо буде встановлено, що ракета потрапила до Польщі випадково. Однак ситуація кардинально зміниться у разі підтвердження навмисних дій. Фріс підкреслив, що це означало б російську атаку на країну-члена НАТО.

Голова Європейської ради Антоніу Кошта визнав порушення польського повітряного простору загрозою для безпеки всієї Європи. Він також оголосив про збільшення підтримки Європейського Союзу (ЄС) для української протиповітряної оборони. 30 липня вночі Росія спрямувала проти України десятки ракет і сотні дронів, а один із виявлених об'єктів пролетів приблизно за п'ять кілометрів від кордону з Польщею.