Норвегія готується до скорочення витрат. На тлі воєн і старіння населення

Голова норвезького Міністерства фінансів Єнс Столтенберг повідомив про заплановані обмеження державних витрат. Про це він заявив під час пресконференції, що передувала урядовій бюджетній конференції. Під час цієї зустрічі міністри визначать рамки державного бюджету на наступний рік. Столтенберг підкреслив, що, незважаючи на добрі економічні показники, обмеження витрат є необхідними.

Столтенберг зазначив, що тиск на бюджет зростає з року в рік. Це стосується насамперед старіння населення та витрат на пенсійну систему. Збільшення фінансування стосується також великих інфраструктурних проектів і оборонного сектору. За словами міністра, це означає середнє зростання витрат приблизно на 25 млрд норвезьких крон щороку до 2029 року.

Міністр нагадав, що вже в попередньому бюджеті були введені деякі обмеження. Він анонсував, що подібні рішення будуть прийняті і наступного року. Однак подробиць запланованих змін він не повідомив. Як зазначив міністр, конкретні пропозиції будуть представлені лише в жовтні.

Голова Міністерства фінансів звернув увагу на зростаючу невизначеність у світі. Він підкреслив, що Норвегія — це мала і відкрита економіка. Її розвиток залежить від стабільних правил торгівлі та міжнародних інвестицій. Міністр також зазначив, що країна сьогодні є не лише експортером нафти та морською державою, а й важливим інвестором на глобальних ринках.

Столтенберг також згадав про напруженість на Близькому Сході. Після атак Ізраїлю та США на Іран ціни на нафту зросли. Однак міністр підкреслив, що підвищення цін на сировину не означає автоматичної вигоди для Норвегії. За наданими даними, зростання цін на нафту на 10% збільшує статки країни приблизно на 400 млрд норвезьких крон. Проте падіння вартості світових акцій може призвести до втрат у розмірі 2000 млрд норвезьких крон.

Виступ Столтенберга розпочинає дискусію щодо напрямку майбутньої фіскальної політики Норвегії. Уряд розпочинає роботу над рамками бюджету в умовах стабільного ринку праці та зростання приватного сектору. Водночас зростають державні витрати і збільшується ризик, пов'язаний із міжнародною ситуацією.