Зовнішня торгівля Норвегії у кризі? Результати говорять самі за себе

Експорт Норвегії у серпні склав 143,4 млрд норвезьких крон, що на 7,8 млрд менше, ніж у серпні 2024 року. Основною причиною стало зниження продажу нафти та природного газу. Водночас експорт товарів з материкової частини економіки, тобто продукції, не пов’язаної з нафтою, газом, конденсатами, суднами та нафтовими платформами, зріс, головним чином завдяки окремим угодам у секторі енергетичної інфраструктури.

Імпорт у серпні досяг 83,3 млрд норвезьких крон. Це на 8,6 млрд менше у порівнянні з серпнем минулого року.

Торговий баланс — тобто різниця між експортом та імпортом — склав 60,1 млрд норвезьких крон. Порівняно з серпнем 2024 року профіцит зріс на 830 млн крон, що відповідає зростанню на 1,4%.

Курс крони щодо основних торгових партнерів, виміряний індексом I44, зміцнився на 1,2% з серпня 2024 року. Сильніша крона з одного боку знижує доходи експортно-орієнтованої промисловості, а з іншого — робить імпорт дешевшим.

Експорт товарів з материкової частини економіки склав 63,1 млрд норвезьких крон у серпні, що на 6,1 млрд більше, тобто приблизно на 10,7% більше у річному вимірі. Найбільше зростання зафіксовано в експорті електричних пристроїв і двигунів, а також обладнання для передачі електроенергії, які разом забезпечили приріст вартості приблизно на 6,3 млрд крон.

Зменшилася вартість експорту нафтопродуктів, скрапленого пропану і бутану, а також риби і морепродуктів. Серед риби найбільше скорочення торкнулося лосося і форелі. Щодо лосося, зниження вартості склало близько 372 млн крон, хоча обсяг зріс приблизно на 20 000 тонн до 144 200 тонн.

У серпневих даних також привертає увагу географічна структура норвезької торгівлі. Найбільшими партнерами залишаються країни Європейського Союзу, особливо Німеччина, Польща (найбільший покупець риби) та Швеція. Водночас видно зростаюче значення азійських ринків, куди надходить дедалі більша частка експорту електричних пристроїв і енергетичних компонентів.

У свою чергу, в імпорті ключову роль відіграє Китай, який постачає значну частину електроніки та машин. Це підкреслює залежність Норвегії від глобальних ланцюгів постачання.