Українці призовного віку на фронт? Норвезька партія вимагає примусової депортації

Перші оприлюднені дані показують, що кількість осіб під захистом у Норвегії перевищує 95 тисяч — саме 95 244 українських мігрантів отримали тимчасовий колективний захист з початку воєнних дій. З них 21 086 — це чоловіки віком від 18 до 60 років. Це означає, що близько 20% українських біженців у Норвегії — це особи призовного віку.

Представники FrP вимагають змін у міграційній політиці, зокрема примусової депортації. Вони заявляють, що чоловіки призовного віку повинні підпадати під винятки лише у випадку, якщо їх офіційно звільнили від служби в Україні, наприклад, через сімейні обов’язки.

Вони вважають, що потрібно чітко вказати, що особи, які скаржаться на мобілізацію або уникають служби, не повинні користуватися захистом у Норвегії. Вони пояснюють, що відмова в наданні притулку може стосуватися тих, хто вказав «уникнення мобілізації» як причину звернення за захистом.

Згідно з українським законодавством, існують винятки з мобілізації, зокрема для батьків трьох дітей, самотніх батьків або тих, хто доглядає за хворими членами сім’ї. Якщо чоловік не підпадає під ці винятки та перебуває за кордоном, він підлягає обов’язку військової служби.

Це означає, що за кордоном він також повинен оновлювати дані у військовому реєстрі України. Нещодавно були пом’якшені обмеження щодо перетину кордону для чоловіків віком 18–22 років, які тепер можуть вільніше подорожувати в обидві сторони.

Не всі, хто подає заявку на притулок, вказують «уникнення мобілізації» як причину, хоча UDI підтверджує, що такі мотиви зустрічаються у зверненнях чоловіків. Управління не веде детальної статистики з цього питання. З початку конфлікту 101 387 українців подали в Норвегії заявки на колективний або індивідуальний захист — 97 643 випадки стосувалися колективного захисту, а 3 744 — індивідуального. Частина біженців (понад 4 000) повернулася в Україну завдяки програмі підтримки повернення.