Чи наважиться Норвегія збільшити видобуток? Це вже не інвестиція, а гра за безпеку

Дебати щодо видобутку нафти в Норвегії змінюють свій напрямок. Все частіше з’являється геополітичний аспект. Партії Прогресу, Консервативна, Центру та Праці вказують на необхідність більшої присутності в Арктиці. Проти виступають, зокрема, Соціалістична лівиця, Партія зелених, Червоні та Ліберальна партія. Суперечка стосується як безпеки, так і клімату.

Прихильники збільшення видобутку підкреслюють зростаючу міжнародну напругу. Вони вказують на важливість присутності Норвегії в районі Баренцевого моря. На їхню думку, промислова активність зміцнює контроль над регіоном. Це має обмежити вплив інших держав. Аргумент безпеки замінює попередні економічні обґрунтування.

Партія Прогресу пропонує поступово пересувати діяльність на північ. Партія також хоче відкриття нових районів, у тому числі за межами льодової зони. Консервативна партія звертає увагу на важливість робочих місць та інфраструктури. Партія Центру пов’язує видобуток із енергетичною безпекою Європи. Партія Праці допускає пошуки до межі льодової зони, але не далі.

Противники попереджають про кліматичні наслідки. Вони підкреслюють ризик екологічних катастроф. Звертають увагу на відсутність технологій для ліквідації витоків у льодових умовах. Також вказують на загрози для рибальства та природи. Район вважається особливо вразливим.

Експерти також вказують на військові ризики. Установки на півночі можуть стати потенційною ціллю для атак. Вони підкреслюють зростаючу загрозу саботажу та кібератак у Європі. Розбудова інфраструктури потребує великих інвестицій. Також необхідні додаткові системи захисту та нагляду.

На початку 2026 року уряд надав 57 нових ліцензій на видобуток. Видобуток нафти досяг найвищого рівня з 2009 року. Equinor підписав контракти на суму близько 100 млрд NOK. Парламент зобов’язав уряд підготувати нову стратегію для сектора до 2040 року. Документ має бути представлений до весни 2027 року і визначити подальші дії в північному регіоні.