87 років від початку війни. Польські сліди в Норвегії ближче, ніж ви думаєте

<ul> <li>ORP «Orzeł» 8 квітня 1940 року потопив німецьке транспортне судно, яке перевозило солдатів, призначених для вторгнення до Норвегії.<\/li> <li>Під Нарвіком воювала Окрема Підгалянська стрілецька бригада.<\/li> <li>Під час потоплення ORP «Grom» загинули 59 членів екіпажу.<\/li> <li>Понад 5 тисяч громадян Польщі під час війни були відправлені на примусові роботи в окуповану Норвегію.<\/li> <li>У Норвегії зареєстровано 167 польських військових поховань.<\/li> <\/ul>

1 вересня минає 87 років від початку Другої світової війни. У Польщі ця дата насамперед асоціюється з Вестерплатте, бомбардуванням Велюня та першими днями німецької агресії.

Однак для поляків, які живуть у Норвегії, воєнні спогади не мусять означати лише місця, розташовані в Польщі. Польські прізвища можна знайти також на норвезьких кладовищах. У Нарвіку стоїть пам’ятник польському морякові, а на дні одного з сусідніх фіордів спочиває ORP «Grom».

Польські сліди можна знайти від південного узбережжя Норвегії аж до Нарвіка.

Польська історія норвезької кампанії почалася ще до того, як німецькі солдати офіційно атакували Норвегію.

8 квітня 1940 року ORP «Orzeł», який патрулював норвезьке узбережжя, помітив німецьке судно «Rio de Janeiro». Воно перевозило сотні солдатів, зброю, боєприпаси, транспортні засоби й коней. Його завданням було доставити сили, необхідні для захоплення Бергена.

Командир польського корабля наказав зупинити судно та залишити його. Коли німці почали зволікати й викликати допомогу, «Orzeł» випустив торпеди. «Rio de Janeiro» пішов на дно біля південного узбережжя Норвегії.

Потоплення судна стало одним із найвиразніших сигналів майбутнього німецького вторгнення. Врятовані потерпілі корабельну аварію зізнавалися, що вони є солдатами, відправленими для захоплення Норвегії.

Наступного дня, 9 квітня, німці розпочали атаку.

Нарвік не був випадковою ціллю німецького нападу. До незамерзаючого порту вела залізнична колія зі шведської Кіруни. Нею перевозили залізну руду, необхідну німецькій воєнній промисловості.

Тому захоплення порту мало значення значно більше, ніж розмір самого міста.

На боротьбу з німцями виступили норвезькі, британські та французькі війська. До них приєдналася Окрема Підгалянська стрілецька бригада чисельністю трохи менше ніж 5 тисяч солдатів.

Підгалянці прибули до північної Норвегії на початку травня 1940 року. Вони воювали, зокрема, на півострові Анкенес, по інший бік фіорду від Нарвіка. Захоплювали німецькі позиції на пагорбах і відтісняли противника в напрямку міста.

28 травня союзні війська відбили Нарвік. Це була одна з перших великих перемог союзників на суходолі під час Другої світової війни.

Однак успіх не був використаний. Після німецького нападу на Францію союзники ухвалили рішення вивести свої сили з Норвегії.

У боях під Нарвіком загинули 97 солдатів Окремої Підгалянської стрілецької бригади, а 189 були поранені.

Сьогодні сліди польської участі в боях не потрібно шукати лише в книжках.

У Нарвіку є <strong>Groms plass<\/strong> — площа, присвячена польському есмінцю ORP «Grom». Там стоїть характерний пам’ятник морякові, який тримає снаряд.

За кілька кілометрів від міста також розташоване кладовище в <strong>Håkvik<\/strong>. У братській могилі там спочивають 116 поляків. Серед них — 83 солдати й офіцери Окремої Підгалянської стрілецької бригади, які загинули під час боїв за Нарвік.

До Håkvik також перенесли останки польських полонених і примусових робітників, яких раніше поховали в інших частинах Норвегії.

У сусідньому <strong>Skjomnes<\/strong> можна побачити місце пам’яті, присвячене висадці союзних військ та участі польських підгалянців у боях.

Люди, які живуть у цій частині Норвегії або планують туристичну поїздку туди, можуть відвідати ці місця протягом одного дня: <ul> <li>Groms plass у Нарвіку,<\/li> <li>Narvik Krigsmuseum,<\/li> <li>місце пам’яті в Skjomnes,<\/li> <li>польську ділянку на кладовищі в Håkvik.<\/li> <\/ul>

Не потрібно бути шанувальником історії. Достатньо зупинитися на мить і прочитати прізвища людей, які приїхали воювати за країну, що лежить за тисячі кілометрів від їхніх домівок.

Поляки воювали під Нарвіком не лише на суходолі.

У кампанії брали участь есмінці ORP «Grom», ORP «Błyskawica» та ORP «Burza». Вони патрулювали фіорди, обстрілювали німецькі позиції та підтримували підрозділи, що воювали на суходолі.

4 травня 1940 року ORP «Grom» був атакований німецьким бомбардувальником у фіорді неподалік Нарвіка. Корабель затонув. Загинули 59 членів його екіпажу, а решту моряків урятували.

Уламки корабля досі лежать на дні фіорду. Це не лише історична пам’ятка, а передусім військова могила.

У водах Норвегії також були присутні польські транспортні судна: «Batory», «Sobieski» та «Chrobry».

Останнє з них було важко пошкоджене німецькою авіацією вночі з 14 на 15 травня під час рейсу в напрямку Bodø. Екіпаж і перевезених солдатів евакуювали. Покинуте судно зрештою було потоплене 16 травня 1940 року.

Отже, норвезькі фіорди є також підводним архівом польської історії.

Поряд з історією боїв під Нарвіком існує друга, значно менш відома розповідь.

Понад 5 тисяч громадян Польщі під час війни були відправлені на примусові роботи в окуповану Норвегію. До цієї групи належали польські військовополонені та цивільні примусові робітники.

Серед полонених були, зокрема, солдати, захоплені під час Вересневої кампанії 1939 року. Від 1942 року їх перевозили до Норвегії та розміщували в таборах, розташованих, зокрема, в Rogaland, сучасному Agder, Møre og Romsdal та Nordland.

Вони працювали на будівництві німецьких прибережних укріплень, тунелів, доріг та інших елементів Атлантичного валу. Понад тисячу польських полонених також направили на роботи з будівництва Nordlandsbanen.

Умови були важкими. Люди працювали понад силу, страждали від холоду, недоїдання та хвороб. Деякі загинули під час роботи, у полоні або під час спроб утечі.

Сліди цієї історії можна знайти також у місцях, де сьогодні живуть великі польські громади.

Найбільше польських місць пам’яті розташовано в околицях Нарвіка. Однак це не єдині точки на карті.

У Норвегії зареєстровано 167 польських військових поховань. Вони розташовані, зокрема: <ul> <li>у Нарвіку та Håkvik,<\/li> <li>на кладовищі Moholt у Тронгеймі,<\/li> <li>на кладовищі Eiganes у Ставангері,<\/li> <li>у Jørstadmoen,<\/li> <li>на Vestre Gravlund в Осло.<\/li> <\/ul>

Окрім кладовищ, існують також місця, де польських могил уже немає, але залишилися пам’ятники й таблички.

Так є в <strong>Helland у Sørfold<\/strong>. Вісьмох польських полонених, убитих після спроби втечі 1944 року, спочатку поховали в цій околиці. У 1953 році їхні останки перенесли до Håkvik. У Helland донині стоїть присвячений їм камінь.

Варто перевірити історію власної комуни. Іноді за кілька кілометрів від дому є польська могила, табличка або залишки укріплень, які будували люди, привезені сюди з Польщі.

Воєнні сліди над фіордами показують два дуже різні шляхи поляків до Норвегії.

Одні потрапили сюди як солдати та моряки, які воювали на боці союзників. Інших привезли як полонених і примусових робітників.

Сьогодні ми живемо в тому самому просторі. Ми їздимо цими дорогами, користуємося залізницею, відвідуємо фіорди та живемо в місцевостях, де залишилися їхні могили.

Тому 1 вересня можна не лише згадати Вестерплатте. Можна також перевірити, чи не розташована польська історія просто поруч із нашим домом у Норвегії.

<strong>Ви знаєте польську могилу, табличку або інше місце пам’яті у своїй околиці? Напишіть назву місцевості в коментарі або надішліть нам фотографію. Створімо разом карту польських слідів Другої світової війни в Норвегії.<\/strong>